Тріумфальна арка – своєрідний символ селища Диканька. Збудована за принципом римських тріумфальних арок у 1820 році коштом власника диканського маєтку, графа Віктора Павловича Кочубея. За проектом відомого італійського зодчого  Луїджі Руска.

    Тріумфальна арка єдина в Україні пам’ятка архітектури періоду війни 1812 року з наполеонівською Францією. 

   Aрка слугувала парадним в’їздом до палацу, з’єднуючи Полтавський шлях з кочубеївською садибою з рівною як стріла дорогою, прорубаною через ліс і посипаною білим річковим піском, осаджену липами, каштанами та бузком.

  Композиція арки побудована на традиційному тридільному членуванні з арковим центральним проїздом шириною 3,38м та прямокутними, з арковими перемичками боковими проходами шириною 1,74м. В прогонах арки були металеві ковані решітки, які відкривались, коли в палаці Кочубеїв чекали гостей. Арка має 8 колон, що підтримують антаблемент та карниз з модульйонами доричного ордеру, центральна частина якого завершується трьохярусним аттиком. У нішах, над бічними крилами, первісно знаходилися бронзові барельєфи, на яких відображались події війни 1812 року.

   Розміри споруди: довжина – 11,7м, ширина – 3,08м, висота – 10,7м.

 Постановою Ради Міністрів Української РСР від 24.08.1963 року споруда була взята під охорону держави як пам’ятка національного значення.