Свято Троїцька Церква.

   Свято Троїцька церква зведена в 1780 році історичному центрі Диканьки на місці старої дерев’яної Хрестовозвиженської церкви, її будівничий бунчужний Полтавського козацького полку Павло Васильович Кочубей.

    Церква споруджена в стилі українсько – козацького бароко. Фундамент зведений у формі хреста з округлими формами, стіни оздоблені пілястрами та колонами. По своїй композиції це одно купольна з чотирма напівкуполами споруда, прикрашена карнизами з фігурною ліпниною. Увінчує церкву 8 – гранний барабан з маківкою, покритою сусальним золотом.

    1781 році поряд з церквою була побудована двох ярусна мурована дзвіниця.

   В 1880 році до 100 – річчя церкви споруду капітально відремонтували і поверх дерев’яної підлоги були покладені чавунні плити, якими відкривались у певних місцях потайні входи під церкву. Церква мала два підземних входи у підземелля. Один з’єднувався системою підземних ходів, виритих під поселенням для захисту від спустошливих татарських набігів. Інший вів до збудованого під церквою біля правого криласа склепу, в якому у 1786 році був похований П.В.Кочубей з дружиною Уляною Безбородько.

    Троїцька церква – це єдина в Україні пам’ятка архітектури, що тісно пов’язана з творчістю М.В.Гоголя. Микола Гоголь приїздив у Диканьку під час навчання у Полтавському повітовому училищі та в Ніжинській гімназії вищих наук.

   Змальовуючи образ коваля Вакули в знаменитих «Вечорах на хуторі поблизу Диканьки» (повість «Ніч перед різдвом») Гоголь згадує Троїцьку церкву, стіни якої майстерно розписав один із головних персонажів безсмертного твору.

   В 30 –х роках ХХ ст. храм був зруйнований, його використовували як зерносховище та склад райспоживспілки.

   Відкрилася відроджена Свято Троїцька церква у травні 1993 року.

   У 2012 році церква була повністю відреставрована за кошти меценатів та побудована нова дзвіниця.

  Постановою Ради Міністрів УРСР №970 від 24.08.1963 року споруда взята під охорону держави як пам’ятка архітектури національного значення.